Лікування запальних захворювань органів малого тазу
На даний час багато жінок звертаються за медичною допомогою у зв'язку із запальними захворюваннями нижнього відділу жіночих статевих – піхви, шийки матки. Рідше зустрічаються висхідні інфекційні процеси - запалення маткових труб, яєчників, придатків матки, очеревини, матки, що покриває, і придатки.
Зокрема, перенесення інфекції відбувається за допомогою сперматозоїдів та трихомонад, до яких прикріплюються бактерії, хламідії, віруси. До 1 сперматозоїду можуть прикріпитися до 40 гонококів, 1000 кишкових паличок. Нерідко причина у поєднаному впливі зазначених збудників. Збудники запального процесу проникають у придатки матки висхідним шляхом – від піхви та шийки матки далі інші відділи статевої системи, очеревину.
Передбачається, що збудники знижують захисні властивості слизу шийки матки та ендометрію. Несвоєчасне чи неадекватне лікування запальних захворювань жіночих статевих органів призводить до хронізації запалення, є причиною безпліддя, позаматкової вагітності та болю в ділянці тазу. Факторами ризику для розвитку запальних захворювань жіночих статевих органів є: внутрішньоматкові протизаплідні засоби, численні статеві партнери, дітородний вік, запальні процеси у минулому.
При запальних процесах нижнього відділу жіночих статевих органів хворі зазвичай скаржаться на рясні виділення з піхви (рідкі, гнійні, сирні, пінисті, часто зі смердючим запахом), свербіж або печіння в області зовнішніх статевих органів.
Проникненню інфекції у верхні статеві шляхи можуть сприяти внутрішньоматкові процедури (зондування, введення спіралей, штучний аборт та інші процедури).
Висхідна інфекція супроводжується високою температурою, сильними болями в низу живота, можливе блювання. Під час лікарського огляду та при вагінальному дослідженні визначається болючість шийки та придатків, збільшення придатків, наявність хворобливих утворень у малому тазі.
Діагноз запального процесу підтверджується даними додаткових методів дослідження. При дослідженні крові виявляється збільшення кількості лейкоцитів (лейкоцитоз), прискорення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Ультразвукове дослідження виявляє збільшення розмірів придатків та яєчників, формування гнійних вогнищ. За допомогою спеціального оптичного приладу лапароскоп оглядається малий таз та його органи. Це метод прямої діагностики запальних захворювань органів малого тазу. Під час лапароскопії можна виконати пункцію гнійного вогнища та у вмісті визначити збудника захворювання. З цією метою проводиться бактеріологічне дослідження мазків з піхви, каналу шийки матки.
Несвоєчасне або недостатньо активне лікування запальних процесів жіночих статевих органів призводить до розвитку ускладнень - абсцеси в трубах, спайки, хронічні болі в ділянці малого тазу, больові відчуття при статевому акті, безпліддя.
Лікування
При запальних процесах нижніх відділах статевих органів застосовується місцеве лікування кремами, вагінальними таблетками, лазером. При висхідній інфекції проводиться інтенсивна антибактеріальна терапія антибіотиками широкого спектра дії. Існує два режими такого лікування. При режимі A на 48 годин призначаються антибіотики групи цефалоспоринів у поєднанні з доксицикліном, а після поліпшення стану протягом 10-12 днів хвора повинна приймати доксициклін. При режимі B на 48 годин призначаються кліндаміцин та гентаміцин, а потім протягом 10-14 дні кліндаміцин або доксициклін. Препарати та дози визначаються лікарем.
Може виникнути потреба у хірургічному втручанні. Воно проводиться за нормальної лікування антибіотиками, наявності гнійника, запалення очеревини.