Лапароскопічне видалення апендициту
Апендицитом називають запалення апендикса. Це захворювання трапляється надзвичайно часто і вимагає проведення екстреної хірургічної операції. Апендицит може статися у кожної людини незалежно від віку.
Симптоми.
Клінічні прояви гострого апендициту залежать від характеру морфологічних змін у відростку, його розташування, віку хворих, характеру ускладнень, які приєдналися. Початковий симптом захворювання - тупий біль, що раптово виникає, без чіткої локалізації у верхній половині живота або області пупка. Через А-6 год. (з коливаннями від 1 до 12 год.) біль переміщається в праву здухвинну ділянку. Зміна локалізації болів з виникненням хворобливості в правій здухвинній ділянці вказує на тривожну появу соматичних болів, обумовлених подразненням вісцеральної очеревини (тобто запалення захопило всі шари стінки відростка). Локалізація болю залежить від розташування червоподібного відростка: при типовому положенні його, хворий відчуває біль у правій здухвинній ділянці, при високому положенні - майже в правому підребер'ї, при ретроцекальному положенні - на бічній поверхні живота або в ділянці нирок, при тазовому положенні - над лобком. Нудота - частий симптом гострого апендициту, іноді, особливо на початку захворювання, можливе блювання. Стілець у більшості випадків не порушений. При розташуванні відростка поруч зі сліпою або прямою кишкою або серед петель тонкої кишки запалення може поширюватися на кишкову стінку, що призводить до накопичення рідини в просвіті кишки та проносу.
Язик на початку захворювання волога, часто обкладена білим напоєм. Хворий лежить на спині чи правому боці; зміна положення тіла, кашель, сміх, чхання різко посилюють біль у животі. При огляді живота може бути відставання правого нижнього квадранта черевної стінки при диханні. При пальпації виявляють напругу м'язів і різку болючість у правій здухвинній ділянці. Тут можуть визначатися позитивні симптоми подразнення очеревини (симптом Щеткіна - Блюмберга, Раздольського, Воскресенського). Патогномонічних симптомів гострого апендициту немає, вся симптоматика обумовлена явищами місцевого перитоніту. Біль, як правило, посилюється при положенні хворого на лівому боці (симптом Сітковського), особливо при пальпації (симптом Бартом'є – Міхельсона). При ретроцекальному розташуванні відростка може бути позитивний симптом Образцова -посилення болючості при підніманні правої випрямленої ноги. Цей симптом слід перевірити дуже обережно, тому що при грубому тиску на черевну стінку можлива перфорація відростка. Температура часто підвищена до субфебрильних цифр. У крові – лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво. При пальцевому дослідженні прямої кишки або вагінальному дослідженні відзначається болючість при пальпації правої стінки тазу (особливо при тазовому положенні відростка). Наявність еритроцитів та лейкоцитів у сечі не виключає гострого апендициту.
Діагноз гострого апендициту в типових випадках нескладний, проте атиповість розташування та особливості перебігу запального процесу іноді надзвичайно ускладнюють діагностику захворювання. Диференціальний діагноз проводять з пієлітом, нирковою колікою (див. сечокам'яна хвороба), гострим аднекситом, позаматковою вагітністю, гострим ентеритом, мезаденітом, дивертикулітом, гострим холециститом, гострим панкреатитом, прободною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, правобічної пневмонією, оперізуючим лишаєм і ін. Розрізняють гострий простий та деструктивний апендицит. В останньому випадку симптоматика гострого апендициту більш виражена: сильніший біль, чіткіші симптоми подразнення очеревини, вище лейкоцитоз і температура. Однак повної відповідності клінічної картини захворювання характеру морфологічних змін, що виявляються, у відростку все ж таки не спостерігається.
Перебіг гострого апендициту у дітей, старих та вагітних має свої особливості. У дітей недорозвинення великого сальника та гіперергічна реакція організму призводять до швидкого прогресування запального процесу та розвитку перитоніту. Діагностика гострого апендициту у дітей у початковій стадії захворювання важка: нудота, багаторазове блювання, висока температура, розлитий біль у животі, у зв'язку з чим нерідко припускаються діагностичні помилки. У людей похилого віку зниження реактивності організму обумовлює стертість клінічних симптомів захворювання, що може бути приводом до запізнілої діагностики та госпіталізації. Звідси превалювання деструктивних форм гострого апендициту та нерідко – апендикулярних інфільтратів. У вагітних зміщення купола сліпої кишки та червоподібного відростка маткою призводить до зміни типової локалізації болю, а розташування відростка за маткою – до зниження вираженості перитонеальних симптомів.
Лікування апендициту
Лікування оперативне. Операція показана не тільки в кожному ясному з діагностичного погляду випадку, але й при обґрунтованому підозрі на гострий апендицит, при неможливості на підставі клінічних ознак та спеціальних методів дослідження (включаючи лапароскопію) виключити гостре запалення відростка. При виражених ознаках перитоніту доцільно ще до операції запровадити антибіотики (аміноглікозиди) та метронідазол. У худорлявих пацієнтів молодого віку апендектомію, як правило, проводять під місцевою анестезією 0,25-0,5% розчином новокаїну. При вираженому больовому синдромі у хворих з нестійкою психікою, дітей, вагітних, хворих похилого та старечого віку слід віддати перевагу загальному знеболюванню.