Лікування міоми матки


Міома матки – це доброякісна пухлина, що є найпоширенішою патологією репродуктивної системи жінки. Це захворювання на сьогоднішній день виявляється у четвертій частині всіх жінок.

Причиною збільшення частоти міоми матки може бути такі чинники, як стресові ситуації, пізні перші пологи, часті аборти.

Через невеликі розміри новоутворення міома матки часто протікає безсимптомно. Симптоми виникають у міру прогресування захворювання та розвитку ускладнень. Найчастіші прояви, це: гіперменструальний синдром та ациклічні маткові кровотечі, які згодом призводять до хронічної анемії.

Можуть турбувати біль унизу живота, відчуття дискомфорту, диспареунія (болючість під час статевого акту). Внаслідок здавлення збільшеною маткою прилеглих органів з'являються скарги на запори, утруднене або прискорене сечовипускання. Міома може спричинити порушення репродуктивної функції.

Для виявлення міоми матки використовується низка методів лабораторно-інструментальної діагностики. Загальний аналіз крові дозволяє судити про наявність або відсутність анемії, супутньої інфекційної патології. При необхідності досліджують рівень гематокриту, показники системи згортання.

Міоми можуть бути виявлені у шийці матки, у фалопієвих трубах, круглих і прямокишково-маткових зв'язках, піхві, вульві, шлунково-кишковому тракті.

Лапароскопічна міомектомія при міомі матки
Лапароскопічна міомектомія – органозберігаюча операція при міомі матки, яка полягає в ендоскопічному видаленні вузлів через проколи-розрізи, зроблені на передній черевній стінці.

Перевагами є не настільки виражений, як при абдомінальному доступі, больовий синдром та менша крововтрата.

Лапароскопічна міомектомія характеризується малою травматичністю, збереженням анатомії тазового дна та короткими термінами реабілітації. Це втручання дозволяє зберегти менструальну функцію та фертильність.

Показаннями до проведення лапароскопічної міомектомії є великі (більше 7-10 см) розміри пухлини, міома в поєднанні з іншою патологією, підочеревинні новоутворення та вузли на ніжці, що диктує необхідність хірургічного лікування, наявність мено- або метрорагій анемії.

Операція виконується, коли мають місце невиношування вагітності та безпліддя (за винятком інших причин), синдром тазового болю внаслідок розладу кровообігу в міоматозних вузлах та порушення функції сусідніх з маткою органів внаслідок їх механічного здавлення.

Протипоказання до лапароскопічної міомектомії

Процедура не проводиться, коли є загальні протипоказання до лапароскопії, що мають на увазі наявність патології, коли під час проведення планового втручання створюється небезпека для життя пацієнтки. До таких захворювань відносяться: важкі геморагічні діатези, декомпенсовані процеси в органах серцево-судинної та дихальної системи, гемофілія, гостра та хронічна печінкова недостатність, цукровий діабет.

Протипоказаннями до виконання міомектомії лапароскопічним методом є підозра на злоякісний процес, множинні інтерстиціальні вузли, видалення яких не дозволить зберегти репродуктивну функцію. Спірним залишається питання можливості цього виду втручання за наявності вираженого спайкового процесу та ожиріння II-III ступеня.

Методика проведення лапароскопічної міомектомії

Під час лапароскопічної міомектомії використовуються новітні методики: лазерна, ультразвукова та електрохірургічна. Зашивання ран проводиться якісними шовними та полімерними матеріалами. Це прискорює перебіг відновлювальних процесів після втручання та покращує його результат.